Біда людини, що вона завжди хоче кращого. А краще — це ворог хорошого. Хто зна, чи може бути краще, ніж та мить, в якій ти живеш. Коли захочеш змінити її, може потім виявитись, що змінилось усе на гірше і ти будеш шкодувати за тією миттю, згадувати її чи не все життя і казати — я був колись щасливий. А коли ти був щасливий, ти про це й не здогадувався. Може, це і є щастя — жити, любити, вірити, працювати і не знати, що ти щасливий. Може тут, саме в невідчутті щастя, і є щастя? (с) Юрій Покальчук
Немає коментарів:
Дописати коментар